Чи можна уникнути вигорання або це норма життя

1 квітня в день сміху, на YouTube-каналі Hurma пройшов вебінар на зовсім несмішну тему: «Чи можна уникнути вигоряння або це норма життя» з Надією Недорезовою. Поговорили про те, що таке вигорання, його типах, яка роль біохімії в вигоранні і як взагалі від нього захиститися.

За традицією, для тих, хто не встиг до нас приєднатися, підготували статтю з головними думками з вебінару і прикріплюємо відеозапис для більш детального ознайомлення.

Пару слів про Надію Недорезову

Надія Недорезова – коуч, тренер, експерт з підбору персоналу з 13-річним стажем, а також управлінським досвідом вибудовування процесів підбору персоналу з нуля в компанії Rambler Group. Надія є автором декількох програм по підбору персоналу, а також адаптації, мотивації та розвитку.

Серед її випускників – співробітники компаній: Booking, Яндекс, Ростелеком, Связной, Газпромбанк, Luxoft, Epam, Devino Telecom, Lovit, Центр-Інвест та інші. Крім того, вона запрошений тренер компаній Сбербанк, Мегафон, Тінькофф, Mail.ru Group. Працює Надія на чотирьох ринках: Росія, Україна, Білорусь, Казахстан.

Вигорання та агресивний фідбек – як їх відрізнити

Пропонуємо кейс, коли керівник відділу приходить до підлеглого і в різкій формі висловлює своє невдоволення виконаною роботою, вказуючи на те, як повинен був виглядати кінцевий результат і як він, як керівник, хотів, щоб цей результат був досягнутий.

Помилково вважати, що керівник тут знаходиться в стані вигорання. Є нюанс, який демонструє, що цей кейс не про вигорання. Цей нюанс – вказівка ​​на те, як повинен був виглядати результат і спосіб його досягнення. Так, керівник однозначно не вміє надавати зворотний зв'язок, але він володіє баченням, як саме повинна бути виконана робота. Він не втрачає фокуса на результаті та методах його досягнення. Це бачення майбутнього і демонструє відсутність вигорання.

Вигорання проявляється в наступних ознаках:

• втрата здатності бачити вихід з ситуації, що склалася (прив'язка до результату);
• транслювання негативу з метою розділити з іншими емоцію «страждання»;
• зацикленість мислення – «всюди на ринку одне й те саме», «всім так само погано, як і мені».

Типи вигорання

Емоційне

«Вигорання – це не завжди про роботу. Крім професійного вигорання, є ще емоційне, позбутися від якого не допомагає ні відпустку, ні зміна роботи, ні нове хобі».

Надія Недорезова

Людині в стані емоційного вигорання, потрібно йти не до HR, а до психотерапевта і лікарів. Як правило, емоційне вигорання пов'язане з депресією, біполярним розладом, порушенням процесів життєдіяльності, гормональними збоями та багатьом іншим.

Професійне

Цей тип вигорання настає через зламані мотиваційні чинники, або, коли робота стає єдиним доступним задоволенням і людина постійно проживає «День Сурка», працюючи 24/7 без відпочинку.

Через що могла зламатися мотивація в період пандемії?

• Заморожені проєкти, скорочення.
• Токсичний фон (з'явилося більше людей в стані вигорання).
• Зміна EVP компаній або відсутність гнучкості з боку компаній в адаптації до нових потреб співробітників.

«Під час пандемії, коли все було закрите і розваг не залишилося, люди, які любили те, чим вони займаються, почали весь свій час присвячувати роботі. Але чим більше вони намагалися отримувати задоволення від роботи і її кількості, тим менше цього задоволення ставало».

Надія Недорезова

Роль біохімії у вигоранні

У людському організмі працюють такі гормони радості:

• Дофамін (очікування радості, буря позитивних емоцій)

До пандемії, люди, які шалено люблять свою роботу, постійно були в очікуванні того, що зараз вони прийдуть на роботу, будуть обговорювати з колегами важливі питання і це очікування приносило їм задоволення. Залишившись вдома і працюючи віддалено, людям стало нічого чекати. Очікування радості, часто, приносить більше задоволення, ніж момент її отримання. Раніше ми чекали й інших приємних речей: відпустки, зустрічі з друзями, колегами, тренувань. З настанням пандемії ці очікування скоротилися в кілька разів, якщо не зникли зовсім.

• Серотонін (наступ радості, тиха радість)

З відсутністю очікувань скорочується радість від настання самих подій. Не тільки на роботі, але і сторонніх задоволень за її межами. У підсумку ми позбулися вже двох гормонів радості.

• Адреналін (специфічна радість, розкриття внутрішніх резервів)

Виявляється адреналін в ситуаціях, які вимагають від людини максимальних зусиль і мобілізації ресурсів. Після таких ситуацій і успішних рішень людина відчуває гордість за себе і радість від того, що вона впоралася з нестандартним завданням.

 Під час пандемії, адреналін почав вироблятися в набагато менших дозах. Бізнес боїться ризикувати. Викликів стало менше. Тому для людей, яким потрібно постійно відчувати розкриття внутрішніх резервів, цей період став забарвлений додатковими складнощами.

Специфічні види спорту, пов'язані з виробленням адреналіну, також тимчасово пішли з нашого життя.

• Ендорфін (відповідь на адреналін, надія на краще)

Виробляється після адреналіну і відповідає за надію на краще. Людина розуміє, що якщо у неї щось не вийшло зараз, незабаром це обов'язково вийде. Можна спробувати ризикнути ще раз.

Стрес в пандемію став зашкалювати, а ось надія на краще так і не з'явилася, тому що люди не контролюють розвиток і не можуть вплинути на закінчення епідемії. Мобілізація наших ресурсів ніяк не допомагає у розв'язанні цієї проблеми.

• Окситоцин (прихильність і довіра)

Під час віддаленої роботи питання побудови відносин зі співробітниками та проблема відсутності довіри стали ще гострішими. Більш того, формувати прихильність стало складніше. Навичка комунікації й так була на невисокому рівні, а з цифровізацією спілкування знизилася ще більше.

Сидячи вдома без звичних соціальних контактів, ми потрапили в майже повну соціальну ізоляцію.

«З п'яти гормонів, які відповідають за радість, жоден з них не залишився в нормальному стані через віддалену роботу та пандемії. Що відбувається в такому випадку?

Людина намагається всіма силами отримати ці гормони, в тому числі заїдаючи, запиваючи, "залипаючи" в соцмережах і серіалах, або зациклюючись на роботі, якщо раніше вона приносила багато задоволення».

Надія Недорезова

Через постійну невизначеність, люди стали боятися планувати (відпустку, поїздки до рідних), просити підвищення зарплати або посади, перестали чекати виклик і нові цікаві проєкти. Ситуація – не найкраща, криза, падіння ринків, зниження економічних чинників. Очікування звелося до мінімуму. Радість настає все рідше. Виклик, з яким ми зіткнулися, не тримає наші ресурси, а лише розхолоджує їх, позбавляючи надії на краще. І на додаток до всього – соціальна ізоляція.

Засоби захисту: чек-лист правил

1. Давайте мозку відпочивати, дозуйте: курси, тренінги, вебінари.
2. Перемикайтеся фізично з одного заняття на інше (саме фізично, а не розумово, коли ви щось робите руками).
3. Прибирайте зацикленість мозку в сприйнятті (міняйте обстановку).
4. Створюйте очікування, плануйте.
5. Отримуйте новий досвід, враження.
6. Дозволяйте собі «робити гірше» і не страчувати себе за погано виконану роботу.
7. Створюйте прихильність віддалено, диджиталізуйте свої відносини.
8. Створюйте емоційну прив'язку, відключайте раціональне мислення.

Список літератури

• Книга Аріани Хаффінгтон «Коли кава, відпочинок і шопінг вже не працюють».
• Книга Гаррі Джон Бішон «Unfu*k yourself. Парся менше, живи більше».
• Книга Ірини Якутенко «Воля і самоконтроль: Як гени й мозок заважають нам боротися зі спокусами».
• Курс на Coursera: «The Science of Well-Being by Yale University».
• Випуск: «А поговорити? З Асею Казанцевою (про те, як навчається наш мозок».

Ми дякуємо Надії за захоплюючий і дуже цікавий вебінар!

Якщо ви пропустили цей вебінар і хочете потрапити на наступний, стежте за анонсами від Hurma 😉

І за традицією, прикріплюємо відеозапис вебінару для більш детального ознайомлення з темою. Приємного перегляду: